Історія інституту

1 липня 2017 р. рішенням Вченої ради НУХТ на базі факультетів Інженерної механіки і пакувальної техніки та Енергетики і енергоменеджменту було утворено Навчально-науковий інженерно-технічний інститут ім. акад. І. С. Гулого. Таке рішення продовжило історичний розвиток системи підготовки інженерних кадрів для харчової промисловості, започаткований наприкінці ХІХ ст.

Бурхливий розвиток цукрової промисловості на території нашої країни в ті далекі роки (кількість підприємств збільшилася з 6 цукроварень у 1830 р. до 203 цукрових заводів у 1914 р.) вимагав забезпечення виробництва кваліфікованими робітниками та спеціалістами, підготовка яких і розпочалася в 1884 р. з відкриттям Смілянських технічних класів (фото 1. Смілянські технічні класи). Підготовка інженерів із механічного устаткування цукрових заводів припадає на початок ХХ ст., коли на базі технічних класів був створений хіміко-технологічний технікум. У 1929 р. технікум реорганізовано в Смілянський цукровий інститут, у якому було механічне відділення.

У 1930 р. Смілянський інститут цукрової промисловості перевели в Київ. До нього приєднали цукрові факультети Кам’янець-Подільського хімічного інституту та Київського політехнічного інституту. До переведених із м. Сміли студентів-механіків приєднуються студенти механічних факультетів Полтавського м’ясного інституту і Воронезького хіміко-технологічного інституту харчової промисловості. Так було створено механічний факультету складі Київського інституту цукрової промисловості, що розпочав підготовку інженерів-механіків з обладнання цукрових виробництв. 

На факультеті відразу розпочалася робота з підготовки науково-педагогічних кадрів. У створену в 1933 р. аспірантуру за рекомендаціями кафедр були направлені кращі випускники. Одними з перших дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук захистили Г.М. Знаменський, І.М. Ватник, В.Д. Попов, М.О. Бузикін, П.О. Вечерський.

Розбудова різних галузей харчової промисловості дала змогу в 1933р. розпочати підготовку інженерів-механіків для спиртового виробництва, а згодом і для крохмало-патокового, яку очолив професор О.О. Кіров. 

У 1933 р. розпочалася підготовка інженерів-енергетиків. За ініціативи проф. М.А. Кондака на кафедрі енергетики була організована підготовка інженерів зі спеціалізації «Теплосилові установки цукрової промисловості». Перший випуск відбувся в 1935 р. До 1939 р. було підготовлено близько 50 фахівців-енергетиків.

Після низки реорганізацій навчальних закладів до складу механічного факультету приєдналися факультет механізації сільського господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту, цукрове відділення Львівського політехнічного інституту та ін.

Вчені факультету успішно працювали над удосконаленням процесів та розробкою нових машин і апаратів харчових виробництв, розробкою і вдосконаленням енергетичної бази цукрових заводів, модернізацією енергетичного обладнання для спалювання несортових енергетичних палив.

Студенти механічних та енергетичних спеціальностей мали можливість освоювати практичні навички у науково-дослідних заводах цукрового та спиртового виробництв, які функціонували у стінах інституту. Особлива увага приділялася практичній підготовці студентів на закріплених за інститутом цукрових та спиртових заводах країни. Спеціальні кваліфікаційні комісії приймали у них іспити на рівень опанування професіями випарника, апаратника, батарейника тощо, а студенти старших курсів призначалися на посади начальників змін, змінних інженерів, теплотехніків тощо.

З перших днів Великої Вітчизняної війни студенти та викладачі інституту зводили фортифікаційні споруди біля Києва, брали участь у винищувальному батальйоні, а згодом більшість студентів стали на захист Батьківщини. У рядах добровольців були, зокрема, викладачі М.О. Бузикін, П.О. Вечерський, В.Д. Попов.

Механічний факультет разом з іншими факультетами інституту працював у евакуації – спочатку в м. Воронежі, а з 1942 р. – у м. Бійську Алтайського краю. 

З січня 1944 р.,після звільнення Києва, механічний факультет, як і весь інститут, починає відновлювати свою діяльність. Студенти після занять активно працювали на будівництві нових корпусів інституту по вулиці Володимирській. У перші повоєнні роки студентами-першокурсниками стали багато вчорашніх воїнів. 

У 1954 р. на механічному факультеті було розпочато підготовку інженерів-промтеплоенергетиків, а в 1960 р. – інженерів з автоматизації. З метою удосконалення організаційної структури в 1963 р. зі складу механічного факультету виокремився факультет теплоенергетики і автоматизації харчових виробництв. 

У 1974 р. після чергових структурних змін і укрупнення факультетів механічний факультет перейменовано у факультет «Машин та апаратів харчових виробництв», який крім інженерів-механіків, до 1977 р. знову готував інженерів-промтеплоенергетиків.

У 1978 р. було створено енергетичний факультет.До нього увійшли кафедри: промислової теплоенергетики, автоматизації технологічних процесів та виробництв, електропостачання промислових підприємств, теоретичної та загальної теплотехніки, іноземних мов.

Науковцями кафедри промислової теплоенергетики під керівництвом  професорів Н.Ю. Тобілевича та М.О. Прядка були розроблені і впроваджені у виробництво кип’ятильники бражних колон спиртових заводів, теплові схеми цукрових заводів із мінімальною витратою палива, випарні апарати великої одиничної потужності, сепаратори пари випарних апаратів, підігрівники з кільцевими каналами.

Кафедрою електропостачання (зав кафедри проф. М.М. Орлов) розроблені нові схеми електроспоживання промислових підприємств, нові конструкції ліній електропередач. Щоб зменшити втрати теплової та електричної енергії,кафедра електропостачання під загальним керівництвом проф. І.М. Богаєнка, а в подальшому – проф. С.М. Балюти розробляла сучасні схеми оптимізації систем електропостачання та електрообладнання цукрових заводів.

Колектив кафедри електротехніки під керівництвом проф. О.Г. Мазуренка складав енергодоцільні технологічні регламенти та засоби їх контролю. 

Науковці кафедри теплотехніки (керівник проф. О.Ф. Буляндра) здійснювали комплекс досліджень теплофізичних характеристик матеріалів і продуктів харчових виробництв та розробляли методику й апаратуру для визначення втрат теплоти на реальних об’єктах теплових мереж.

Наукова робота кафедри автоматизації (зав кафедри доц. А.П. Ладанюк) була зосереджена на розроблені та впровадженні сучасних мікропроцесорних систем.

Успішно виконувалась науково-дослідна робота. Докторську дисертацію захистив Г.М. Знаменський. Захищена В.Д. Поповим докторська дисертація поклала початок становленню наукової школи з дослідження тепломасообмінних процесів кристалізації.

Очолюючи тривалий час кафедру технологічного обладнання харчових виробництв професор І.С. Гулий сприяв розширенню наукових досліджень на замовлення окремих підприємств. Патент,розроблений доцентами М.М. Даценком та М.М. Пушанком за участю В.В. Ярмілка (ВНДІЦП), ротаційний каменевловлювач, був уперше в історії інституту проданий у Данію. 

Очолюваний професором В.О. Аністратенком колектив кафедри машин та апаратів харчових виробництв розгорнув широку науково-дослідну роботу з удосконалення обладнання спиртових та дріжджових заводів, м’ясомолочних виробництв.

На кафедрі деталей машин під керівництвом професора О.А. Кукібного пріоритет віддавався розвитку досліджень зі створення нових машин і механізмів для фасування харчових продуктів, механізації трудомістких процесів харчових виробництв. 

На базі кафедри матеріалознавства під керівництвом професорів Г.О. Прейса та М.А. Сологуба було сформовано школу з вивчення процесів зношування обладнання харчових виробництв, діяла редколегія міжвідомчого тематичного наукового збірника «Тертя та зношування».

У 1984 р. структура енергетичного факультету отримала подальший розвиток – до його складу увійшла кафедра обчислювальної техніки та прикладної математики. Важливою подією став перший випуск інженерів-електриків у 1981 р.

З 1985 р. факультет «Машин та апаратів харчових виробництв» знову став називатися – «механічним». Колективи його кафедр значну увагу приділяли зростанню професійного та наукового рівня викладачів. Щороку на факультеті захищалось три-чотири кандидатські дисертації. Захистили докторські дисертації і стали професорами 15 науковців, серед них А.І. Українець і завідувачі кафедр: А.І. Соколенко, О.М. Гавва, О.О. Серьогін, В.Г. Мирончук, Є.В. Штефан.

Такій науковій ефективності значною мірою сприяло створення наукових шкіл із важливих наукових напрямів: дослідження тепло масообміну в процесі кристалізації цукру (керівник – проф. І.С. Гулий); дослідження роботи ректифікаційних установок (керівник – проф. В.О. Аністратенко); дослідження процесів екстрагування з метою удосконалення екстракційної апаратури (керівник – проф. М.М. Пушанко); розроблення та удосконалення пакувальної техніки (керівники – професори Й.І. Сторіжко, О.П. Кривопляс, А.І. Cоколенко); розроблення та удосконалення сушильних установок для різних галузей харчової промисловості (керівник – проф. Л.О. Орлов). На кафедрі промислової теплоенергетики сформувалася і діє наукова школа з фізичних основ теплотехнологічних процесів у харчовій технології. Фундатор наукової школи – проф. Н.Ю. Тобілевич, керівник – проф. М.О. Прядко.

Результати наукової роботи колективу під керівництвом академіка І.С. Гулого дістали високу державну оцінку – її автори стали лауреатами Державної премії України в галузі науки й техніки. Цієї ж високої нагороди удостоєні за значний внесок у науковий доробок України професори В.О. Аністратенко, М.О. Прядко та В.М. Таран.

Після набуття Україною незалежності розширюється прийомстудентівза новими спеціальностями. На кафедрі машин та апаратів харчових виробництв у 1995 р. розпочинається підготовка механіків для фармацевтичної та мікробіологічної промисловості. Того ж року на кафедрі автоматизації технологічних процесів і виробництв відкрито спеціальність «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва». У 1999 р. відбувся перший випуск бакалаврів, а в 2000 р. – спеціалістів. 

У 1996 р. кафедра інформатики розпочала підготовку фахівців зі спеціальності «Інформаційні управляючі системи та технології». Перший випуск бакалаврів відбувся 2000 р., а спеціалістів – 2001 року.

З 1997 р. кафедра промислової теплоенергетики розпочала підготовку фахівців зі спеціальності «Холодильні машини та установки», а в 2002 р. відбувся їх перший випуск.

У зв’язку з утворенням у квітні 2000 р. факультету автоматизації та комп’ютерних систем до нього з енергетичного факультету відійшли відповідні випускові кафедри разом зі студентами своїх спеціальностей.

На вимоги часу на факультетах продовжують відкривати нові бакалаврські й магістерські спеціальності та спеціалізації. Актуалізувалися назви факультетів: механічний став факультетом інженерної механіки і пакувальної техніки, а енергетичний – факультетом енергетики і енергоменеджменту.

Най об’єктивнішою оцінкою роботи навчального закладу є оцінка діяльності його випускників. За час існування нами підготовлено тисячі спеціалістів. Вони знані в харчовій та інших галузях промисловості, наукових, проектних та навчальних закладах, державних установах, користуються повагою і авторитетом. Попит на них продовжує зростати.

Подальша діяльність ННІТІ ім. І.С. Гулого має за мету збереження традицій, примноження навчальних та наукових здобутків попередніх поколінь задля підготовки висококваліфікованих фахівців.