Новий науковий сезон Навчально-наукового інженерно-технічного інституту ім. акад. І.С.Гулого традиційно розпочався Міжнародною науково-практичною конференцією «Ресурсо- та енергоощадні технології виробництва і пакування харчової продукції – основні засади її конкурентноздатності».

Цього року конференція проходила вже увосьме.

Організатори конференції – Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство освіти і науки України, Національний університет харчових технологій (зокрема, Навчально-науковий інженерно-технічний інститут ім. акад. І.С.Гулого) та Інститут продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України.

Проходила конференція у Міжнародному виставковому центрі паралельно із потужними промисловими виставками обладнання для харчової промисловості, а також обладнання та технологій для упаковки.

Свої наукові розробки представили вчені із 12 українських університетів, наукових установ Національної академії наук України, підприємств харчової промисловості та машинобудування, а також науковці із університетів і наукових установ Болгарії, Румунії, Киргизстану, Молдови, Білорусі, Литви та Китаю. Всього були представлені понад 80 наукових розробок у галузі процесів і обладнання харчових, біотехнологічних, фармацевтичних і косметичних виробництв, технологій та обладнання для упаковки, харчових технологій, економіки харчової промисловості, енергозбереження, освіти, науки та інших суміжних напрямків.

Відкрив роботу конференції її модератор, професор Олександр Гавва, із гордістю та словами вдячності звернувшись до учасників – науковців, виробничників, управлінців, магістрантів і студентів. Окремо було наголошено, що конференція має високий авторитет серед фахівців різних галузей. Прогнозовані на ній тенденції розвитку науки і техніки допомагають науковцям, а також розробникам обладнання і технологій  раціонально обирати напрям діяльності. Опубліковані у минулих роках матеріали конференції неодноразово цитувались вченими України та світу.

Привітали учасників і гостей й побажали плідної та цікавої роботи проректор з наукової роботи нашого університету Олександр Шевченко, заступник директора  Інституту продовольчих ресурсів HAAH України Катерина Копилова, і заступник  генерального  директора потужної виставкової компанії «AKKO Iнтepнeшнл» Юрій Кіщак. До речі, шановні гості звернули увагу, що зовсім скоро Національний університет харчових технологій святкуватиме своє 135-річчя, і привітали наш колектив із цією гордою датою.

У доповідях учасників відображалися сучасний стан виробництва і технологій, а також традиційно визначені тенденції їх розвитку.

Цього разу найбільший інтерес викликали питання виробництва бактеріальних препаратів для підприємств харчової промисловості (доповідач – д.т.н. Світлана Даниленко, Інститут продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук); удосконалення процесу надтонкого подрібнення компонентів ліків і косметики (доповідач – Катерина Грінінг, аспірант НУХТ); удосконалення біорозкладих пакувальних матеріалів для молочних продуктів (доповідач – к.т.н. Сергій Вербицький, Інститут продовольчих ресурсів НААН); взаємозв’язку упаковки і збереження ресурсів та мінімізації впливу на навколишнє середовище (доповідач – к.т.н. Наталія Кулик, НУХТ); моделювання роботи пневмонасадкових систем (доповідач – Катерина Рівна,  магістрант НУХТ); точності дозування рідких харчових продуктів (доповідач – Ольга Горчакова,  аспірант НУХТ); теорії міцності та надійності елементів упаковки, і гарантованого виконання своїх захисних функцій (доповідач – д.т.н. Олександр Ватренко, Одеська національна академія харчових технологій); обґрунтування режимів роботи  мехатронних модулів дозування в’язко-пластичних харчових продуктів (доповідач – Борис Михайлик, аспірант НУХТ); оптимізації системи керування вібраційними модулями пакувального обладнання (доповідач – Тарас Гнатів, аспірант НУХТ).

Робота конференції задовольнила всіх її учасників. Із впевненістю було наголошено, що харчова і суміжні галузі промисловості розвиваються, науковці та освітяни працюють у правильному напрямку, а тісні співпраця між наукою і виробництвом є взаємовигідною.